1. Словник української мови в 11 томах

фамілія

ФАМІ́ЛІЯ, ї, ж.

1. розм. Те саме, що прі́звище 1.

— Він якогось пана підписаря підписар, чи що! Фамілія його — Серединський (Н.-Лев., І, 1956, 122).

2. заст. Рід (у 2 знач.).

Одружився він із дочкою.. здрібнілого князя, бажаючи додати аристократичного блиску своїй фамілії (Рильський, Бабине літо, 1967, 98);

Ми всім селом у дивізію пішли, а на селі у нас якраз дві фамілії: Довгоруки та Семиволоси (Смолич, Театр.., 1940, 122).

3. діал. Родина, члени родини.

— Бувай здоров, Орлюче! Кланяйся від нас своєму дому і всій фамілії (Довж., І, 1958, 323);

// Рідня.

— Гринько повісився! — Душогуб, — обізвався спокійно Гаєвий.. — Та мара би його брала, але такого сорому наробив цілій фамілії (Март., Тв., 1954, 372).

4. У стародавньому Римі — родина разом із клієнтами та рабами.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фамілія — фамі́лія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. фамілія — Фамі́лія. Родина, родичі. Що слово скаже п. Гакман, а тут обсиплють зібрані його “ганьбами". П. Бречук говорив, що годі Гакманови вірити, бо він навіть свою фамілію бідну обдер, забравши від неї якусь там відомерщину (Б., 1907, 44, 2) // пол. Українська літературна мова на Буковині
  3. фамілія — Родина, сім'я, (царська) династія. Словник синонімів Караванського
  4. фамілія — 1. родина, родичі, рідня 2. прізвище Словник чужослів Павло Штепа
  5. фамілія — ФАМІ́ЛІЯ, ї, ж. 1. розм. Те саме, що прі́звище 1. – Він якогось пана підписаря підписар, чи що! Фамілія його – Серединський (І. Нечуй-Левицький). 2. заст. Рід (у 2 знач.). Одружився він із дочкою .. Словник української мови у 20 томах
  6. фамілія — фамілія родина (ср, ст): Був хлопець інтеліґентний і очитаний – то правда. Старий був портьєром на залізниці, а стара – швачкою. Зовсім добра фамілія, Вуйко навіть був десь професором гімназії (Тарнавський... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. фамілія — -ї, ж. 1》 У Стародавньому Римі – родина разом із клієнтами та рабами. 2》 заст. Рід (у 2 знач.). 3》 діал. Родина, члени родини. || Рідня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. фамілія — фамі́лія (лат. familia – сім’я) 1. У Стародавньому Римі сімейна господарсько-юридична одиниця, до складу якої входили також раби та клієнти. 2. заст. Рід, родина, сім’я. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. Фамілія — Партія Чарторийських і Понятовських і пов'язаних із ними магнатських родів (особливо Любомирських) у Польщі, утворена у 20-х XVIII cт.; придворна партія в останні роки правління Авґуста II Сильного та за Авґуста III; 1764... Універсальний словник-енциклопедія
  10. фамілія — РОДИ́НА (група людей, що складається з чоловіка, жінки, дітей та інших близьких родичів, які живуть разом), СІМ'Я́, СІМЕЙСТВО заст., ЧЕ́ЛЯДЬ діал., ПОСІМЕ́ЙСТВО діал., ФАМІ́ЛІЯ розм. Словник синонімів української мови
  11. фамілія — Фамі́лія, -лії, -лією; -мі́лії, -лій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. фамілія — рос. фамилия (латин. familia — сім'я) — 1-У стародавньому Римі — сімейна господарсько-юридична одиниця, до складу якої, крім членів сім'ї, входили також раби і клієнти. 2. В Україні (застаріле) — рід, родина. 3. У Росії — власне прізвище. Eкономічна енциклопедія