1. Словник української мови в 11 томах

фанаріот

ФАНАРІО́Т, а, ч.

1. Представник грецького духівництва.

2. Багатий, знатний грек в Османській імперії.

Поема [Г. Раковського] закликає до збройної боротьби за остаточне вигнання турецьких гнобителів, грецьких фанаріотів (Літ. Укр., 24.Х 1967, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фанаріот — фанаріо́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. фанаріот — ФАНАРІО́Т, а, ч. 1. Представник грецького духівництва. Кодекс фанаріотів. 2. Багатий, знатний грек в Османській імперії. Поема [Г. Раковського] закликає до збройної боротьби за остаточне вигнання турецьких гнобителів, грецьких фанаріотів (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. фанаріот — -а, ч. 1》 Представник грецького духівництва. 2》 Багатий, знатний грек в Османській імперії. Великий тлумачний словник сучасної мови