1. Словник української мови в 11 томах

фанаріотка

ФАНАРІО́ТКА, и, ж. Жін. до фанаріо́т.

Зневажливо поглядала [Катерина] на прекрасну фанаріотку мадам де Вітт, що останнім часом все настирливіше пред’являла свої права на князя Таврійського (Добр., Очак. розмир, 1965, 318).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фанаріотка — фанаріо́тка іменник жіночого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
  2. фанаріотка — ФАНАРІО́ТКА, и, ж. Жін. до фанаріо́т. Зневажливо поглядала [Катерина] на прекрасну фанаріотку мадам де Вітт, що останнім часом все настирливіше пред'являла свої права на князя Таврійського (С. Добровольський). Словник української мови у 20 томах