1. Словник української мови в 11 томах

фасонити

ФАСО́НИТИ, ню, ниш, недок., розм. Поводитися з показним шиком; хизуватися, форсити, франтувати.

Учень паралельного десятого [класу] фасонив перед дівчатами в новому дорогому костюмі (Ряб., Жайворонки, 1957, 224);

На голові ціла шапка наполовину сивого волосся. Воно вилося густим смушком, і хто бачив Боровика вперше, міг подумати: фасонить старий, завивками захоплюється (Збан., Переджнив’я, 1955, 54).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фасонити — фасо́нити дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. фасонити — див. чванитися Словник синонімів Вусика
  3. фасонити — ФАСО́НИТИ, ню, ниш, недок., розм. Поводитися з показним шиком; хизуватися, форсити. Учень паралельного десятого [класу] фасонив перед дівчатами в новому дорогому костюмі (І. Рябокляч); На голові ціла шапка наполовину сивого волосся. Словник української мови у 20 томах
  4. фасонити — -ню, -ниш, недок., розм. Поводитися з показним шиком; хизуватися, форсити, франтувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. фасонити — I. ШИКУВА́ТИ розм. (одягатися, триматися тощо з особливою показною вишуканістю, ефектно), ФАСО́НИТИ розм., ФОРСИ́ТИ розм., ФРАНТИ́ТИ розм., ХВЕРЦЮВА́ТИ розм., МО́ДНИЧАТИ розм. Словник синонімів української мови