фасонити
I. ШИКУВА́ТИ розм. (одягатися, триматися тощо з особливою показною вишуканістю, ефектно), ФАСО́НИТИ розм., ФОРСИ́ТИ розм., ФРАНТИ́ТИ розм., ХВЕРЦЮВА́ТИ розм., МО́ДНИЧАТИ розм. В найтяжчі для імперії дні її августійший муж і вона (цариця) на грандіозних придворних балах шикують у шатах Олексія Михайловича і його дружини (М. Стельмах); З допомогою сажі і клаптя старої шинелі наводив (чистильник) лиск на чоботях та черевиках, переважно на тих, які ще годились для того, щоб ними фасонити (В. Земляк); Була осінь, солом'яні брилі вже не йшли в сезон, але день випав зовсім літній, а вуличні гуляки тим і форсили, що починали літо першими, а закінчували останніми (Ю. Смолич); — Хай лиш йому підітнуть собаки новенькі штанці, щоб не франтив дуже (Панас Мирний); Він ще й зараз хверцює в безкозирці з написом на лобі "Дерзкий" (О. Гончар).
Значення в інших словниках
- фасонити — фасо́нити дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- фасонити — див. чванитися Словник синонімів Вусика
- фасонити — ФАСО́НИТИ, ню, ниш, недок., розм. Поводитися з показним шиком; хизуватися, форсити. Учень паралельного десятого [класу] фасонив перед дівчатами в новому дорогому костюмі (І. Рябокляч); На голові ціла шапка наполовину сивого волосся. Словник української мови у 20 томах
- фасонити — -ню, -ниш, недок., розм. Поводитися з показним шиком; хизуватися, форсити, франтувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фасонити — ФАСО́НИТИ, ню, ниш, недок., розм. Поводитися з показним шиком; хизуватися, форсити, франтувати. Учень паралельного десятого [класу] фасонив перед дівчатами в новому дорогому костюмі (Ряб. Словник української мови в 11 томах