1. Словник української мови в 11 томах

феноменально

ФЕНОМЕНА́ЛЬНО. Присл. до феномена́льний 1.

М. Максимович, феноменально різносторонній і глибокий вчений, літератор, стоїть у ряду найбільш універсальних мислителів не тільки України і Росії, а й всієї Європи (Матеріали з іст. укр. журналістики, 1959, 117);

20-літня дівчина [С. Крушельницька] поїхала до Італії, феноменально обдарована співачка працювала дуже наполегливо (Мист., 1, 1966, 30).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. феноменально — феномена́льно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. феноменально — ФЕНОМЕНА́ЛЬНО. Присл. до феномена́льний 1. М. Максимович, феноменально різносторонній і глибокий вчений, літератор, стоїть у ряду найбільш універсальних мислителів не тільки України і Росії, а й усієї Європи (з наук. літ.); 20-літня дівчина [С. Словник української мови у 20 томах
  3. феноменально — Присл. до феноменальний 1). Великий тлумачний словник сучасної мови