1. Словник української мови в 11 томах

феноменальний

ФЕНОМЕНА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Рідкісний, незвичайний, винятковий; визначний за своїми якостями, властивостями, за силою вияву тощо.

— Виріс [Янош] на пустах [пустках], пасучи коні! Ще перед двома роками був, можна сказати, дикун, дитя природи, а нині.. пісні складає, на гітарі грає. Пане, то феноменальний чоловік! (Фр., III, 1950, 226);

У всіх дітей був слух музикальний. Але майже феноменальний був він у обох сестер (Коб., III, 1956, 297);

Ад’ютант мав феноменальну пам’ять і виключну хоробрість (Тют., Вир, 1964, 504);

Феноменальні здібності дельфінів давно привернули увагу вчених (Знання.., 1, 1966, 6).

2. філос. Стос. до феномена (у 2 знач.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. феноменальний — феномена́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. феноменальний — Винятковий, надзвичайний Словник синонімів Вусика
  3. феноменальний — Надзвичайний Словник чужослів Павло Штепа
  4. феноменальний — ФЕНОМЕНА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Рідкісний, незвичайний, винятковий; визначний за своїми якостями, властивостями, за силою вияву тощо. – Виріс [Янош] на пустах [пустках], пасучи коні! Ще перед двома роками був, можна сказати, дикун, дитя природи, а нині .. Словник української мови у 20 томах
  5. феноменальний — -а, -е. 1》 Рідкісний, незвичайний, винятковий; визначний за своїми якостями, властивостями, за силою вияву тощо. 2》 філос. Стос. до феномена (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. феноменальний — феномена́льний 1. Той, що стосується феномена. 2. Небувалий, винятковий, рідкісний. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. феноменальний — НАДЗВИЧА́ЙНИЙ (який нечасто зустрічається й виділяється серед інших, перевершує інших у певному відношенні, викликаючи захоплення), НЕЗВИЧА́ЙНИЙ, НЕАБИ́ЯКИЙ, ВИНЯТКО́ВИЙ, РІ́ДКІСНИЙ, ФЕНОМЕНА́ЛЬНИЙ, НЕЗРІВНЯ́ННИЙ із сл. Словник синонімів української мови
  8. феноменальний — Феномена́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. феноменальний — рос. феноменальный 1. Такий, що стосується феномена. 2. Небувалий, рідкісний, унікальний. Eкономічна енциклопедія