1. Словник синонімів української мови

феноменальний

НАДЗВИЧА́ЙНИЙ (який нечасто зустрічається й виділяється серед інших, перевершує інших у певному відношенні, викликаючи захоплення), НЕЗВИЧА́ЙНИЙ, НЕАБИ́ЯКИЙ, ВИНЯТКО́ВИЙ, РІ́ДКІСНИЙ, ФЕНОМЕНА́ЛЬНИЙ, НЕЗРІВНЯ́ННИЙ із сл. ні з ким, ні з чим (який мало зустрічається в такому довершеному вияві, не схожий на інших); НЕПОВТО́РНИЙ, НЕПОВТОРИ́МИЙ рідше (такий, якого більше не буде). Стоян дивився на червоний місяць, що вповні випливав на небо, і мовчав, мов захопився надзвичайним видовищем (С. Скляренко); Тарас Григорович погляду не зводив з незвичайного актора (О. Ільченко); Софія виявила неабиякі здібності (А. Шиян); — Ти.. надто екзальтований!.. Виняткових особистостей тобі подавай, геніїв, героїв!.. (Є. Гуцало); Рідкісний знавець своєї справи; Рідкісний талант; Ад'ютант мав феноменальну пам'ять (Григорій Тютюнник); Тоня.. виповнила його новим, ні з чим незрівнянним почуттям (О. Гончар); Твоїх пліч неповторні овали вкрили шалі узорні краї (В. Сосюра); Прощайте, вечори багряні, Річок неповторимий плин (А. Малишко). — Пор. 1. небува́лий, 1. незвича́йний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. феноменальний — феномена́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. феноменальний — Винятковий, надзвичайний Словник синонімів Вусика
  3. феноменальний — Надзвичайний Словник чужослів Павло Штепа
  4. феноменальний — ФЕНОМЕНА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Рідкісний, незвичайний, винятковий; визначний за своїми якостями, властивостями, за силою вияву тощо. – Виріс [Янош] на пустах [пустках], пасучи коні! Ще перед двома роками був, можна сказати, дикун, дитя природи, а нині .. Словник української мови у 20 томах
  5. феноменальний — -а, -е. 1》 Рідкісний, незвичайний, винятковий; визначний за своїми якостями, властивостями, за силою вияву тощо. 2》 філос. Стос. до феномена (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. феноменальний — феномена́льний 1. Той, що стосується феномена. 2. Небувалий, винятковий, рідкісний. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. феноменальний — Феномена́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. феноменальний — ФЕНОМЕНА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Рідкісний, незвичайний, винятковий; визначний за своїми якостями, властивостями, за силою вияву тощо. — Виріс [Янош] на пустах [пустках], пасучи коні! Ще перед двома роками був, можна сказати, дикун, дитя природи, а нині.. Словник української мови в 11 томах
  9. феноменальний — рос. феноменальный 1. Такий, що стосується феномена. 2. Небувалий, рідкісний, унікальний. Eкономічна енциклопедія