фередже
ФЕРЕДЖЕ́, невідм., с. Вид плаща, у який жінки-мусульманки, виходячи з дому, закутуються з голови до ніг, залишаючи відкритими тільки очі.
Висунула [Фатьма] з-під фередже білий випещений вид (Коцюб., І, 1955, 397);
Жінки в білих фередже, із закритими обличчями приходили до фонтана (Тулуб, Людолови, І, 1957, 214).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фередже — фередже́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- фередже — ФЕРЕДЖЕ́, невідм., с. Вид плаща, у який жінки-мусульманки, виходячи з дому, закутуються з голови до ніг, залишаючи відкритими тільки очі. Висунула [Фатьма] з-під фередже білий випещений вид (М. Коцюбинський); Жінки в білих фередже, із закритими обличчями приходили до фонтана (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
- фередже — невідм., с. Вид плаща, яким жінки-мусульманки, виходячи з дому, закутуються з голови до ніг, залишаючи відкритими тільки очі. Великий тлумачний словник сучасної мови