ферділь
ФЕ́РДІЛЬ, і, ж., діал. Міра сипких тіл — четверик.
Досить поширеною народною мірою місткості в Закарпатті було віко або ферділь — дерев’яна діжечка з одним вухом (Нар. тв. та етн., 2, 1967, 62).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ферділь — фе́рділь іменник жіночого роду міра сипних тіл діал. Орфографічний словник української мови
- ферділь — ФЕ́РДІЛЬ, і, ж., діал. Міра сипких тіл – четверик. Досить поширеною народною мірою місткості в Закарпатті було віко або ферділь – дерев'яна діжечка з одним вухом (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- ферділь — див. ферделинка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ферділь — Ферділь, -лі ж. = ферделинка. Вх. Зн. 74. Словник української мови Грінченка