1. Орфографічний словник української мови

ферділь

фе́рділь

іменник жіночого роду

міра сипних тіл

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ферділь — ФЕ́РДІЛЬ, і, ж., діал. Міра сипких тіл – четверик. Досить поширеною народною мірою місткості в Закарпатті було віко або ферділь – дерев'яна діжечка з одним вухом (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. ферділь — див. ферделинка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ферділь — ФЕ́РДІЛЬ, і, ж., діал. Міра сипких тіл — четверик. Досить поширеною народною мірою місткості в Закарпатті було віко або ферділь — дерев’яна діжечка з одним вухом (Нар. тв. та етн., 2, 1967, 62). Словник української мови в 11 томах
  4. ферділь — Ферділь, -лі ж. = ферделинка. Вх. Зн. 74. Словник української мови Грінченка