1. Словник української мови у 20 томах

ферділь

ФЕ́РДІЛЬ, і, ж., діал.

Міра сипких тіл – четверик.

Досить поширеною народною мірою місткості в Закарпатті було віко або ферділь – дерев'яна діжечка з одним вухом (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ферділь — фе́рділь іменник жіночого роду міра сипних тіл діал. Орфографічний словник української мови
  2. ферділь — див. ферделинка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ферділь — ФЕ́РДІЛЬ, і, ж., діал. Міра сипких тіл — четверик. Досить поширеною народною мірою місткості в Закарпатті було віко або ферділь — дерев’яна діжечка з одним вухом (Нар. тв. та етн., 2, 1967, 62). Словник української мови в 11 томах
  4. ферділь — Ферділь, -лі ж. = ферделинка. Вх. Зн. 74. Словник української мови Грінченка