1. Словник української мови в 11 томах

фехтування

ФЕХТУВА́ННЯ, я, с.

1. Мистецтво володіння холодною зброєю (рапірою, шпагою, еспадроном і т. ін.); вид спорту, який полягав в єдиноборстві на шпагах, рапірах, еспадронах і т. ін.

О, який він [Михайлик] вдячний єзуїтам: вони навчили його фехтування і боротьби! (Тулуб, Людолови, II, 1957, 379);

Уроки фехтування починаються тільки в старших класах, і малим забороняється навіть доторкатися до рапір (Багмут, Щасл. день.., 1951, 99);

*Образно. — Ти кажеш, талант у тебе.. Але ти далі фехтування скальпелем не пішов (Рибак, Час.., 1960, 150).

2. Змагання, поєдинок на шпагах, рапірах, еспадронах і т. ін.

Переможцями з фехтування на штиках вийшли фехтувальники інженерно-будівельного інституту (Веч. Київ, 6.IV 1957, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фехтування — фехтува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. фехтування — ФЕХТУВА́ННЯ, я, с. 1. Мистецтво володіння холодною зброєю (рапірою, шпагою, еспадроном і т. ін.); вид спорту, який полягає в єдиноборстві на шпагах, рапірах, еспадронах і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  3. фехтування — -я, с. 1》 Мистецтво володіння холодною зброєю (рапірою, шпагою, еспадроном і т. ін.); вид спорту, який полягає в єдиноборстві на шпагах, рапірах, еспадронах і т. ін. 2》 Змагання, поєдинок на шпагах, рапірах, еспадронах і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фехтування — фехтува́ння (нім. Fecht) вид спорту, двобій спортивною холодною зброєю – на рапірах, шпагах, шаблях. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. фехтування — Вид спорту, бій за допомогою холодної спортивної зброї між 2 однаково озброєними спортсменами; перемогу вирішує кількість влучень у суперника, зроблених за визначеними правилами (штрикання або удар)... Універсальний словник-енциклопедія
  6. фехтування — Фехтува́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)