1. Універсальний словник-енциклопедія

фехтування

Вид спорту, бій за допомогою холодної спортивної зброї між 2 однаково озброєними спортсменами; перемогу вирішує кількість влучень у суперника, зроблених за визначеними правилами (штрикання або удар); розігрується у 3 видах змагань з використанням різної зброї: рапіри, шпаги та (тільки чоловіки) шаблі. фехтування

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фехтування — фехтува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. фехтування — ФЕХТУВА́ННЯ, я, с. 1. Мистецтво володіння холодною зброєю (рапірою, шпагою, еспадроном і т. ін.); вид спорту, який полягає в єдиноборстві на шпагах, рапірах, еспадронах і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  3. фехтування — -я, с. 1》 Мистецтво володіння холодною зброєю (рапірою, шпагою, еспадроном і т. ін.); вид спорту, який полягає в єдиноборстві на шпагах, рапірах, еспадронах і т. ін. 2》 Змагання, поєдинок на шпагах, рапірах, еспадронах і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фехтування — фехтува́ння (нім. Fecht) вид спорту, двобій спортивною холодною зброєю – на рапірах, шпагах, шаблях. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. фехтування — Фехтува́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. фехтування — ФЕХТУВА́ННЯ, я, с. 1. Мистецтво володіння холодною зброєю (рапірою, шпагою, еспадроном і т. ін.); вид спорту, який полягав в єдиноборстві на шпагах, рапірах, еспадронах і т. ін. Словник української мови в 11 томах