1. Словник української мови в 11 томах

фланцевий

ФЛА́НЦЕВИЙ, а, е, техн. Прикм. до фла́нець; із фланцями.

Фланцеві труби; Фланцеві крайки;

// Зробл. за допомогою фланця, фланців.

Щоб полегшити встановлення лампи в корпусі рефлектора, тепер майже на всіх автомобілях застосовують лампи з фланцевим кріпленням (Автомоб., 1957, 236);

Фланцеве з’єднання.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фланцевий — фла́нцевий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. фланцевий — [фланцеивией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  3. фланцевий — ФЛА́НЦЕВИЙ, а, е, техн. Прикм. до фла́нець; із фланцями. Фланцеві труби; Фланцеві крайки; // Зробл., виготовлений із використанням фланця, фланців. Словник української мови у 20 томах
  4. фланцевий — -а, -е, тех. Прикм. до фланець. || Із фланцями. Фланцеві труби. || Зробл. за допомогою фланця, фланців. Великий тлумачний словник сучасної мови