1. Словник української мови в 11 томах

флуктувати

ФЛУКТУВА́ТИ, ФЛЮКТУВА́ТИ, у́є, недок., спец.

1. Проявляти флуктуацію, флюктуацію (у 1 знач.).

2. Коливатися (про рідину, що зібралася в якійсь порожнині).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. флуктувати — флуктува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. флуктувати — ФЛУКТУВА́ТИ, ФЛЮКТУВА́ТИ, у́є, недок., спец. 1. Виявляти флуктуацію, флюктуацію (у 1 знач.). 2. Коливатися (про рідину, що зібралася в якійсь порожнині). Словник української мови у 20 томах
  3. флуктувати — флюктувати, -ує, недок., спец. 1》 Проявляти флуктуацію, флюктуацію (у 1 знач.). 2》 Коливатися (про рідину, що зібралася в якійсь порожнині). Великий тлумачний словник сучасної мови