1. Словник української мови в 11 томах

фонетист

ФОНЕТИ́СТ, а, ч. Фахівець у галузі фонетики.

Акустичні явища безпосередньо випливають з фізіологічної природи творення звуків. Тому фонетисти, фізики і психологи вважають одним з актуальних завдань вивчення фізіологічних і акустичних властивостей звуків у їх щільному зв’язку (Мовозн., XVI, 1961, 67).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фонетист — фонети́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. фонетист — ФОНЕТИ́СТ, а, ч. Фахівець у галузі фонетики. Акустичні явища безпосередньо випливають із фізіологічної природи творення звуків. Тому фонетисти, фізики і психологи вважають одним з актуальних завдань вивчення фізіологічних і акустичних властивостей звуків у їх щільному зв'язку (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. фонетист — -а, ч. Фахівець із фонетики. Великий тлумачний словник сучасної мови