1. Словник української мови в 11 томах

форманта

ФОРМА́НТА, и, ч.

1. спец. Призвук, що надає звучанню музичного інструмента або голосу характерного забарвлення — тембру.

Кожний голосний, залежно від форми резонаторів (ротової порожнини і порожнини глотки), має певну кількість тонів, що називаються характерними тонами голосного (або його характеристикою чи формантою) (Сл. лінгв. терм., 1957, 36).

2. лінгв. Те саме, що форма́нт.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. форманта — форма́нта іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. форманта — (від лат. forma — форма, побудова, структура) — 1. Групаобертонів, наявність яких визначає темброве забарвлення якості звучання співацького голосу або музичного інструменту, а також розбірливість вокального мовлення (див. Висока Ф., Середня Ф., Низька... Словник-довідник музичних термінів
  3. форманта — ФОРМА́НТА, и, ч. 1. спец. Призвук, що надає звучанню музичного інструмента або голосу характерного забарвлення – тембру. Кожний голосний, залежно від форми резонаторів (ротової порожнини і порожнини глотки), має певну кількість тонів... Словник української мови у 20 томах
  4. форманта — -и, ч. 1》 спец. Призвук, що надає звучанню музичного інструмента або голосу характерного забарвлення – тембру. 2》 лінгв. Те саме, що формант. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. форманта — форма́нта [від лат. formans (formantis) – створюючий] 1. В акустиці – призвук, майже незмінний за частотою, властивий всім тонам даного музичного інструмента або голосу, який надає звучанню характерного забарвлення – тембру. Словник іншомовних слів Мельничука