1. Словник української мови в 11 томах

форс

ФОРС, у, ч., розм. Хизування, прагнення похвастати, виставити напоказ що-небудь, вразити чимось (розкошами, одягом, манерами і т. ін.).

— Задаються тільки дурні… Можна й без форсу не гірше діло робити… (Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 340);

— А ти знаєш, — ревниво нашіптує Левко дружині на вухо, — це не його власна машина. Мені звіздар проговорився. Це він для форсу — довго гроші збирав, а потім напрокат дістав, аби мені памороки забити (Драч, Іду… 1970, 72);

// Гордощі, пиха, чванливість.

Тремтить з жаху гетьманський хижий злодій, Прусацький оберст губить лоск і форс, І чув він: гуркочуть першим плином Революційні грози над Берліном (Бажан, Вибр., 1940, 158).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. форс — форс іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. форс — Хизування; гордощі, пиха, чванливість; Р. Г. швидкість. Словник синонімів Караванського
  3. форс — Бунда, бундючність, зарозумілість, пиха, хиза, див. спесивий, чванько, задавака, хвастун Словник чужослів Павло Штепа
  4. форс — ФОРС, у, ч., розм. Хизування, прагнення похвалитися, похвастати чим-небудь, виставити щось напоказ, вразити чимось (розкошами, одягом, манерами і т. ін.); пиха. – А ти знаєш, – ревниво нашіптує Левко дружині на вухо, – це не його власна машина. Словник української мови у 20 томах
  5. форс — мн. форси, -ів; крим. Гроші. БСРЖ, 630; СЖЗ, 106; ЯБМ, 2, 471. Словник жарґонної лексики української мови
  6. форс — -у, ч., розм. Хизування, прагнення похвастати, виставити напоказ що-небудь, вразити чимось (розкошами, одягом, манерами і т. ін.). || Гордощі, пиха, чванливість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. форс — I. ШИК розм. (особлива вишуканість у манері одягатися, триматися тощо, перев. розрахована на зовнішній ефект), ФАСО́Н розм., ФОРС розм., ФРАНТІ́ВСТВО заст., розм. Словник синонімів української мови
  8. форс — Форс, -су м. = бута. Фр. (Желех.). Словник української мови Грінченка