1. Словник української мови в 11 томах

форсунка

ФОРСУ́НКА, и, ж. Пристрій, за допомогою якого розпилюють рідину (перев. рідке паливо, воду).

Довкола турбіни з форсунками сновигали монтажники (Баш, Вибр., 1948, 125);

Обприскування з економічних форсунок проводили на другій швидкості (Колг. Укр., 4, 1956, 19);

Машина [для фарбування] обладнана вертикальним розпилювачем циркулярної дії з форсунками, які мають пристрій для інфрачервоного випромінювання, що сприяє швидкому висиханню фарби (Наука… 3, 1962, 34).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. форсунка — форсу́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. форсунка — [фоурсунка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нок Орфоепічний словник української мови
  3. форсунка — Порошка, прискавка Словник чужослів Павло Штепа
  4. форсунка — ФОРСУ́НКА, и, ж. Пристрій, за допомогою якого розпилюють рідину (перев. рідке паливо, воду). Довкола турбіни з форсунками сновигали монтажники (Яків Баш); Фарбу на поверхню деталей наносять спеціальними форсунками... Словник української мови у 20 томах
  5. форсунка — -и, ж. Пристрій, за допомогою якого розпилюють рідину (перев. рідке паливо, воду). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. форсунка — форсу́нка (від англ. force-pump – нагнітальний насос) пристрій, яким розпилюють рідке паливо (в топках печей, котлів, у камерах згоряння двигунів) або воду (у вентиляційних установках). Словник іншомовних слів Мельничука