фортепіано
ФОРТЕПІА́НО, невідм., с. Струнний ударно-клавішний музичний інструмент, сучасними різновидами якого є рояль і піаніно.
За стіною, тут же, в другій кімнаті, розлягаються тихі-тихі звуки фортепіано (Хотк., І, 1966, 43);
Л. Ревуцькому належить цікава спроба створити сучасну думу в супроводі фортепіано на текст сучасного поета (Рильський, IX, 1962, 217);
Пафосом дружби братніх слов’янських народів пройнятий слов’янський концерт для фортепіано з оркестром Б. Лятошинського, присвячений 300-річчю возз’єднання України з Росією (Нар. тв. та етн.. 3, 1957, 144).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фортепіано — фортепіа́но іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- фортепіано — ФОРТЕПІАНО, ФОРТЕП’ЯНО – РОЯЛЬ – ПІАНІНО Фортепіано, фортеп’яно, невідм., с. Струнний ударно-клавішний музичний інструмент, сучасними видами якого є рояль і піаніно. Рояль, -я, ор. -ем. Літературне слововживання
- фортепіано — ФОРТЕПІА́НО, невідм., с. Струнний ударно-клавішний музичний інструмент, сучасними різновидами якого є рояль і піаніно. За стіною, тут же, в другій кімнаті, розлягаються тихі-тихі звуки фортепіано (Г. Хоткевич);... Словник української мови у 20 томах
- фортепіано — (фортеп'яно), невідм., с. Струнний ударно-клавішний музичний інструмент, сучасними різновидами якого є рояль і піаніно. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фортепіано — фортепіа́но (італ. fortepiano, від forte – гучний і piano – тихий) струнний ударно-клавішний музичний інструмент; різновиди Ф. – піаніно, рояль. Словник іншомовних слів Мельничука
- фортепіано — Клавішно-струнний молоточковий музичний інструмент (хордофон), складається з дерев'яного корпусу, струн, клавіатури, молоточкового механізму, педалей; прототип ф. збудував 1711 Б. Крістофорі; відомі фабрики ф.: Бехштейн, Блютнер, Бродвуд, Плейєль, Стейнвей. Універсальний словник-енциклопедія