форшлаг

ФОРШЛА́Г, у, ч., муз. Мелодична прикраса з одного або двох швидко виконуваних звуків, які передують основному звукові мелодії.

Любив він музику. Коли, бувало, Десь на весіллі голосно ударить Оркестр немудрий — скрипка та кларнет, Та барабан з тромбоном, та труба, Усякі витворяючи форшлаги, Фіоритури, викрути, окраси, Що в них сільські кохаються артисти, — Аж стрепенеться Дмитрик і біжить На скрипки голос (Рильський, II, 1960, 304);

Найзручніше на сопілці виконувати мелізми (мелодичні прикраси) —форшлаги, мордент, трелі та групетто, а також подвійне й потрійне стаккато (Укр. нар. муз. інстр., 1967, 36).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. форшлаг — форшла́г іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. форшлаг — (нім. Vorschlag — переднаголос) — назва мелодичної прикраси, яка складається з одного або кількох звуків, що передують основному звуку мелодії. Існує два різновиди Ф.: короткий... Словник-довідник музичних термінів
  3. форшлаг — ФОРШЛА́Г, у, ч., муз. Різновид мелізма — мелодійна прикраса з одного або кількох швидко виконуваних звуків, які передують основному звукові мелодії. Любив він музику. Словник української мови у 20 томах
  4. форшлаг — -у, ч., муз. Мелодична прикраса з одного або двох швидко виконуваних звуків, які передують основному звукові мелодії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. форшлаг — форшла́г (нім. Vorschlag, від vqr – перед і Schlag – удар) мелодійна прикраса з одного або кількох звуків, що передують основному звукові мелодії. Словник іншомовних слів Мельничука