фрикативний
ФРИКАТИ́ВНИЙ, а, е, лінгв. Який утворюється тертям видихуваного повітря в щілині між зближеними органами мовлення (про звук); щілинний.
Звук [в] у типовій українській вимові звичайно губно-губний фрикативний дзвінкий приголосний, інакше, білабіальний, "двогубний", тобто творений обома губами (Сучасна укр. літ. м., І, 1969, 387).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фрикативний — фрикати́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- фрикативний — ФРИКАТИ́ВНИЙ, а, е, лінгв. Який утворюється тертям видихуваного повітря в щілині між зближеними органами мовлення (про звук); щілинний. Словник української мови у 20 томах
- фрикативний — -а, -е, лінгв. Який утворюється тертям видихуваного повітря в щілині між зближеними органами мовлення (про звук); щілинний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фрикативний — ЩІЛИ́ННИЙ лінгв. (який утворюється тертям видихуваного повітря в щілині між зближеними органами мовлення — про звук), ФРИКАТИ́ВНИЙ. Словник синонімів української мови
- фрикативний — Фрикати́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)