1. Словник української мови в 11 томах

фундатор

ФУНДА́ТОР, а, ч. Той, хто поклав початок чому-небудь, заснував, організував, створив щось; засновник, основоположник.

Франко був одним із фундаторів українського літературознавства (Від давнини.., І, 1960, 53);

Маруся — голова їхнього «Веселого лану», найбагатшого колись колгоспу області. Голова і його фундатор (Мушк., Серце.., 1962, 113);

Значення і роль, які відіграє наука й техніка в житті суспільства, вперше були розкриті фундаторами наукового комунізму — К. Марксом і Ф. Енгельсом (Наука і культура.., 1971, 29).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фундатор — Фунда́тор: — засновник; той, що почав що-небудь, заснував, організував, створив щось [47] Словник з творів Івана Франка
  2. фундатор — фунда́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. фундатор — А. Засновник, організатор, основоположник чогось. Літературне слововживання
  4. фундатор — Фунда́тор. Засновник доброчинного товариства, організації, який вносить найбільші кошти на їх утримання, здійснення ними статутних завдань. Українська літературна мова на Буковині
  5. фундатор — див. ЗАСНОВНИК. Словник синонімів Караванського
  6. фундатор — див. Творець Словник синонімів Вусика
  7. фундатор — Засновник Словник чужослів Павло Штепа
  8. фундатор — ФУНДА́ТОР, а, ч. Той, хто поклав початок чому-небудь, заснував, організував, створив щось; засновник, основоположник. Франко був одним із фундаторів українського літературознавства (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  9. фундатор — -а, ч. Той, хто започаткував що-небудь, заснував, організував, створив щось; засновник, основоположник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  10. фундатор — ЗАСНО́ВНИК (той, хто заснував що-небудь, поклав початок чомусь), ОСНОВОПОЛО́ЖНИК, ФУНДА́ТОР, РОДОНАЧА́ЛЬНИК уроч., БА́ТЬКО уроч., ОСНО́ВНИК діал.; ЗАЧИНА́ТЕЛЬ (той, хто першим починає якусь важливу справу). Словник синонімів української мови
  11. фундатор — Фунда́тор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. фундатор — Фундатор, -ра м. Основатель, учредитель. О, предки Вишневецьких і Корецьких, фундаторі монастирів спасенних! К. Бай. 17. Словник української мови Грінченка