1. Словник української мови в 11 томах

фундаторка

ФУНДА́ТОРКА, и, ж. Жін. до фунда́тор.

[Прісцілла:] Ти помиляєшся. [Семпроній:] А… коли так… Се шкода.. ми б інакше доказали, що ти [Руфін] зовсім не знав, які то збори, а був упевнений, що ся громада звичайне похоронне товариство і що твоя жона, як то буває, фундаторкою в ньому (Л. Укр., II, 1951, 468);

— Але… — трохи запнувся Борецький,— чи здійметься в нас рука суворо карати єдиного сина нашої благодійниці, нашої вельмишановної фундаторки?.. (Тулуб, Людолови, І, 1957, 314).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фундаторка — фунда́торка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. фундаторка — [фундаторка] -ркие, д. і м. -рц'і, р. мн. -рок Орфоепічний словник української мови
  3. фундаторка — ФУНДА́ТОРКА, и, ж. Жін. до фунда́тор. [Прісцілла:] Ти помиляєшся. [Семпроній:] А... коли так... Се шкода .. ми б інакше доказали, що ти [Руфін] зовсім не знав, які то збори, а був упевнений, що ся громада звичайне похоронне товариство і що твоя жона... Словник української мови у 20 томах
  4. фундаторка — -и. Жін. до фундатор. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. фундаторка — Фунда́торка, -рки; -торки, -рок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)