фурія

ФУ́РІЯ, ї, ж.

1. Кожна з трьох богинь помсти в давньоримській міфології.

Яхидна фурія раденька, Що по її все діло йшло; До людських бід вона швиденька, І горе миле їй було (Котл., І, 1952, 180);

*Образно. З весною прийшли дві найстрашніші фурії: пошесть і війна (Фр., VIII, 1952, 281);

*У порівн. Але свашечка зрозуміла, що пристиг час рішучого бою. Як люта фурія, вихопилася вона з хати і, нарочито додаючи своєму обличчю найсуворіший вираз, метнулася по всіх повітках невістки шукати (Л. Янов., І, 1959, 391);

Гелгочучи й клянучи все на світі, фуріями [тіточки] понеслись до сільради (Мик., II, 1957, 400);

// Скульптурне зображення такої богині.

Мистець незрівнянний Вирізьбив Тартар підземний, Плутонові брами високі І лиходіям призначені кари; тебе, Катіліно, На височеннім уступі і фурій страшних проти тебе (Зеров, Вибр., 1966, 257);

Міста ми бачили, де котиться з узбіч Хвилястий виноград, де на стрімкому мурі Гірлянди ніжних німф і дикі зграї фурій, Де, ніби музика, солодка ллється річ (Рильський, II, 1960, 19).

2. перен. Про лиху, сварливу або розлючену жінку.

Несподівано розчинилися двері й висока, чорна, якась довгобраза, довгорука, довгонога фурія влетіла в хату (Л. Янов., І, 1959, 327).

3. Дуже отруйна змія, схожа на вужа, що розповсюджена в Австралії.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фурія — фу́рія іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. фурія — МІТ. богиня помсти; П. див. ВІДЬМА, МЕГЕРА. Словник синонімів Караванського
  3. фурія — Відьма, див. злий Словник чужослів Павло Штепа
  4. фурія — ФУ́РІЯ, ї, ж. 1. Кожна з трьох богинь помсти в давньоримській міфології. Яхидна фурія раденька, Що по її все діло йшло; До людських бід вона швиденька, І горе миле їй було (І. Котляревський); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  5. фурія — фу́рія : ◊ попа́сти у фу́рію = попа́сти Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. фурія — Лють, гнів, гнівна жінка Словник застарілих та маловживаних слів
  7. фурія — -ї, ж. 1》 Кожна з трьох богинь помсти в давньоримській міфології. || Скульптурне зображення такої богині. 2》 перен. Про лиху, сварливу або розлючену жінку. 3》 Дуже отруйна змія, схожа на вужа, що розповсюджена в Австралії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. фурія — ВІ́ДЬМА (за народним повір'ям — зла жінка, яка, знаючись з "нечистою силою", завдає людям шкоди, лиха), БА́БА-ЯГА́, ЯГА́, ЧАКЛУ́НКА, ЧАРІВНИ́ЦЯ, ФУ́РІЯ (з античної міфології). — Чи ти ба! чисто неначе відьми та упирі злетілись на коцюбах на Лису гору (І. Словник синонімів української мови
  9. фурія — Фу́рія, -рії, -рією; фу́рії, -рій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)