1. Словник синонімів української мови

фурія

ВІ́ДЬМА (за народним повір'ям — зла жінка, яка, знаючись з "нечистою силою", завдає людям шкоди, лиха), БА́БА-ЯГА́, ЯГА́, ЧАКЛУ́НКА, ЧАРІВНИ́ЦЯ, ФУ́РІЯ (з античної міфології). — Чи ти ба! чисто неначе відьми та упирі злетілись на коцюбах на Лису гору (І. Нечуй-Левицький); Раз убили брати дику козу, а то не коза була — то була дочка баби-яги (казка); Всього б там угледів... От хоча б яга... Кажуть, ніби в ступі Їздить без коня... (П. Грабовський); — Як це ви можете знати, що вас чекає завтра? — запитав я в тітки. — Ви чаклунка чи ворожка? (Є. Гуцало); (Юліан:) Зостанься тут, а я піду до відьми-чарівниці, вона у балці тут живе, і де об чім порадюсь з нею (І. Карпенко-Карий); Прибігла фурія із пекла, Яхидніша од всіх відьом (І. Котляревський).

ВІ́ДЬМА зневажл., лайл. (про злу, сварливу або потворну жінку), МЕГЕ́РА, ЗЛЮ́КА, ГА́РПІЯ, ГАРГА́РА діал.; БА́БА-ЯГА́, ЯГА́, КАРГА́ (перев. про стару); ФУ́РІЯ (перев. про розлючену). — Щасливий ти, Якове! — казав він, — щасливий! Он твоя? — сидить... тиха та мирна... А глянь на мою? Відьма... А все-таки я її люблю (Панас Мирний); Теща малювала-ся йому страшною мегерою (П. Загребельний); — А що ти робитимеш, коли султан тебе розлюбить через оцю гарпію? (З. Тулуб); — У тебе не хазяйка — баба-яга. Я заходив уже сьогодні. Вигнала (А. Головко); Недавно на другій женився, Та, бач, в рахунку помилився, Із жару в полом'я попав; Щоб од яги як одв'язаться, То мусив в військо записаться (І. Котляревський); — Що вона (бабка) говорить, клята карга! — змертвілими губами прохрипів сам до себе майор (Ю. Бедзик); Несподівано розчинилися двері й висока, чорна, якась довгобраза, довгорука, довгонога фурія влетіла в хату (Л. Яновська). — Пор. злю́ка.

ЗЛЮ́КА розм. (дуже зла, сердита людина), ЗЛЮ́ЧКА розм.; ФУ́РІЯ розм. (зла, сварлива або розлючена жінка). Сьогодні навіть найбільші злюки мусили визнати, що дружина Погодняка виглядає чарівно (Я. Галан); (Зіна:) Злючка, потвора, носорог! І я ще, дурна, хотіла йому пробачити (І. Кочерга); Несподівано розчинилися двері й висока, чорна, якась довгобраза, довгорука, довгонога фурія влетіла в хату (Л. Яновська). — Пор. 2. ві́дьма.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фурія — фу́рія іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. фурія — МІТ. богиня помсти; П. див. ВІДЬМА, МЕГЕРА. Словник синонімів Караванського
  3. фурія — Відьма, див. злий Словник чужослів Павло Штепа
  4. фурія — ФУ́РІЯ, ї, ж. 1. Кожна з трьох богинь помсти в давньоримській міфології. Яхидна фурія раденька, Що по її все діло йшло; До людських бід вона швиденька, І горе миле їй було (І. Котляревський); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  5. фурія — фу́рія : ◊ попа́сти у фу́рію = попа́сти Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. фурія — Лють, гнів, гнівна жінка Словник застарілих та маловживаних слів
  7. фурія — -ї, ж. 1》 Кожна з трьох богинь помсти в давньоримській міфології. || Скульптурне зображення такої богині. 2》 перен. Про лиху, сварливу або розлючену жінку. 3》 Дуже отруйна змія, схожа на вужа, що розповсюджена в Австралії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. фурія — Фу́рія, -рії, -рією; фу́рії, -рій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. фурія — ФУ́РІЯ, ї, ж. 1. Кожна з трьох богинь помсти в давньоримській міфології. Яхидна фурія раденька, Що по її все діло йшло; До людських бід вона швиденька, І горе миле їй було (Котл., І, 1952, 180); *Образно. Словник української мови в 11 томах