фізика

ФІ́ЗИКА, и, ж.

1. Наука про будову, загальні властивості та закони руху матерії.

Фізика — одна з найдавніших наук про природу. Слово «фізика» походить від грецького.. «фюзіс», що значить природа (Фізика, І, 1957, 3);

Фізика в широкому розумінні є наука про загальні властивості матерії (Фізика і с. г., 1948, 3);

// Відповідний навчальний предмет, який викладають у школі.

Я був учителем вищої початкової школи.. Викладав фізику, природознавство, географію, історію, гімнастику (Довж., І, 1958, 14);

Віталик.. не раз витягував Тоню.. по фізиці та математиці… (Гончар, Тронка, 1963, 28);

// розм. Підручник, який висвітлює цю науку.

Пройшла вже північ, — день зближався, А я сидів, не роздягався, Сидів та фізику читав (Фр., XIII, 4954, 49);

[Люба:] Ух, як чудово надворі! Ти був? Здрастуй. Я тобі фізику принесла… [Іван:] Дякую… А я вже дістав… (Мик., І, 1957, 441).

2. Будова, загальні властивості й закони руху якої-небудь матерії; знання про таку будову, такі властивості, закони.

Предмет фізики високих енергій — дослідження структури елементарних частинок та законів їх взаємодії на дуже малих просторово-часових інтервалах (Знання.., 1, 1972, 5);

Значне місце займають роботи в галузі надпровідності й фізики твердого тіла (Рад. Укр., 8.ІI 1966, 3).

▲ Нейтро́нна фі́зика див. нейтро́нний.

3. заст. Фізична будова і стан організму.

Я знаю, що твій нервовий стан залежить на більшу половину від моральних причин, але ж психіка психікою, а фізика фізикою, і, вір мені більш ніж кому, що холодні обтирання щоранку (не ввечері) помагають часами і з душею своєю справитись краще (Л. Укр., V, 1956, 223).