фіміам
ФІМІА́М, у, ч.
1. Пахуча речовина для обкурювання, ладан.
«От мені [Землі] дяка за те,що трави дарую худобі, Людському племені — хліб і богам — запашні фіміами…» (Зеров, Вибр., 1966, 320);
// Ароматичний дим, що виникає під час такого обкурювання.
Ще за часів язичества наші предки на кострища клали чебрець, коли курили фіміам перед богами (Лікар. рослини.., 1958, 117);
*Образно. Кедри Точать свіжий бальзам; Понад бором повіяв Голубий фіміам (Крим., Вибр., 1965, 52);
Прийди в мій сад, коли.. почнуть квітки курити Густий, пахучий фіміам (Олесь, Вибр., 1958, 374);
*У порівн. Мені чогось сі дні.. все смішним здається, навіть те, що в моїй хаті дихання парує, мов фіміам (Л. Укр., V, 1956, 216).
2. перен. Захоплена похвала, лестощі.
Трудящий люд — один його [Т. Шевченка] нащадок, Що зневажає марний фіміам (Рильський, II, 1960, 113);
Він був простий, стриманий і не любив фіміаму, хоч би ним кадили й найближчі друзі (Добр., Тече річка.., 1961, 79).
♦ Кади́ти (пали́ти, кури́ти і т. ін.) фіміа́м кому, перед ким — занадто вихваляти когось, лестити комусь.
Щоб запобігти в неї ласки, треба було безперестану кадить перед нею фіміами лестощів (Н.-Лев., IV, 1956, 250);
Раби і підніжки всякої влади палять фіміам навіть земським начальникам (Коцюб., III, 1956, 154).
Значення в інших словниках
- фіміам — фіміа́м іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- фіміам — ФІМІА́М, у, ч. 1. Пахуча речовина для обкурювання; ладан. “От мені [Землі] дяка за те,що трави дарую худобі, Людському племені – хліб і богам – запашні фіміами...” (М. Зеров); // Ароматичний дим, що виникає під час такого обкурювання. Словник української мови у 20 томах
- фіміам — -у, ч. 1》 Пахуча речовина для обкурювання, ладан. 2》 перен. Захоплена похвала, лестощі. Курити фіміам перен. — вихваляти, лестити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фіміам — фіміа́м (грец. θυμίαμα, від θυμιάω – палю) 1. Ладан; запашна речовина для обкурювання, а також ароматичний дим, що виникає при спалюванні цієї речовини. 2. Переносно – курити фіміам – вихваляти, лестити. Словник іншомовних слів Мельничука
- фіміам — кади́ти (пали́ти, кури́ти і т. ін.) фіміа́м кому, перед ким. Дуже вихваляти кого-небудь, лестити комусь. Щоб запобігти в неї ласки, треба було безперестану кадить перед нею фіміами лестощів (І. Фразеологічний словник української мови
- фіміам — ЛА́ДАН (пахуча речовина для обкурювання перев. під час релігійних обрядів), ФІМІА́М, КУ́РИВО. В покоях пахло житнім хлібом, старим медом, кожухами, ладаном і канупером — о. Савватій нюхав (В. Словник синонімів української мови