хазяйливий

ХАЗЯЙЛИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що хазяйнови́тий.

А пани-сусіди нашу панію похвалюють-величають — Ото хазяйлива! Ото розумна! Дарма, що молоденька,— добре б нам усім у неї вчитись! (Вовчок, І, 1955, 126);

Хазяйливий, працьовитий і — коли треба — навдивовижу хоробрий, він виконував свої обов’язки бездоганно (Гончар, III, 1959, 384);

Криві ворота, необмазана хата.. неприязно кинулись у вічі й образили Грицькову хазяйливу натуру… (Мирний, І, 1949, 278);

*Образно. На крутій гряді стоїть верба зелена кучерява, уся обсипана неначе жовтим пухом, колишеться од вітру й кадить на всі боки солодким духом, хазяйливії бджоли поважно так гудуть, впадають коло неї (Дн. Чайка, Тв., 1960, 186).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хазяйливий — (який вдало веде господарство) хазяйновитий, господарний. Словник синонімів Полюги
  2. хазяйливий — хазяйли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. хазяйливий — I хазяїнів (хто, напр. син), хазяйновитий, хазяїнуватий хазяйновитий, хазяйнуватий II див. роботящий Словник синонімів Вусика
  4. хазяйливий — ХАЗЯЙЛИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що хазяйнови́тий. А пани-сусіди нашу панію похвалюють-величають – Ото хазяйлива! Ото розумна! Дарма, що молоденька, – добре б нам усім у неї вчитись! (Марко Вовчок); Криві ворота, необмазана хата .. Словник української мови у 20 томах
  5. хазяйливий — -а, -е. Те саме, що хазяйновитий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. хазяйливий — ХАЗЯЙНОВИ́ТИЙ (який добре веде господарство, дуже дбає про нього), ХАЗЯЙЛИ́ВИЙ, ГОСПОДАРОВИ́ТИЙ, ДОМОВИ́ТИЙ, СТАТКОВИ́ТИЙ, ГОСПОДА́РНИЙ діал. — Що це сталося з Романом? Десь шляється, а овечок не загнав. Він же такий хазяйновитий, робить діло без загаду. Словник синонімів української мови
  7. хазяйливий — Хазяйли́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. хазяйливий — Хазяйливий, -а, -е = хазяїновитий. Пани-сусіде нашу панію похваляють-величають: отто хазяйлива! МВ. (О. 1862. ІІІ. 60). Хазяйлива була вдова. Г. Барв. 304. Хазяйлива натура. Мир. ХРВ. 225. Словник української мови Грінченка