1. Словник української мови в 11 томах

хазяйнування

ХАЗЯЙНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. хазяйнува́ти.

— Ну так ото, кажу, як відрізав собі князь земельки,— почав хазяйнувати. А тоді яке хазяйнування було? Насамперед заселити (Хотк., І, 1966, 97);

Колгосп той до хазяйнування в ньому Хапунця був одним з передових не тільки в районі, а й в області (Вишня, І, 1956, 439).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хазяйнування — хазяйнува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. хазяйнування — ХАЗЯЙНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. хазяйнува́ти. – Ну так ото, кажу, як відрізав собі князь земельки, – почав хазяйнувати. А тоді яке хазяйнування було? Насамперед заселити (Г. Словник української мови у 20 томах
  3. хазяйнування — -я, с. Дія за знач. хазяйнувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хазяйнування — ГОСПОДА́РСТВО (господарська діяльність), ГОСПОДАРЮВА́ННЯ, ХАЗЯ́ЙСТВО, ХАЗЯЙНУВА́ННЯ, ГОСПОДА́РКА зах.; ГА́ЗДІ́ВСТВО діал., ГАЗДУВА́ННЯ діал. (перев. сільськогосподарська діяльність). — Треба купить то сього, то того для господарства (І. Словник синонімів української мови
  5. хазяйнування — Хазяйнування, -ня с. Хозяйничаніе. Словник української мови Грінченка