хазяйнування

ХАЗЯЙНУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. хазяйнува́ти.

– Ну так ото, кажу, як відрізав собі князь земельки, – почав хазяйнувати. А тоді яке хазяйнування було? Насамперед заселити (Г. Хоткевич);

Ганка з великою радістю, після довгого блукання, поралася біля печі, втішаючись і ясним полум'ям і своїм хазяйнуванням (М. Грушевський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хазяйнування — хазяйнува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. хазяйнування — -я, с. Дія за знач. хазяйнувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хазяйнування — ГОСПОДА́РСТВО (господарська діяльність), ГОСПОДАРЮВА́ННЯ, ХАЗЯ́ЙСТВО, ХАЗЯЙНУВА́ННЯ, ГОСПОДА́РКА зах.; ГА́ЗДІ́ВСТВО діал., ГАЗДУВА́ННЯ діал. (перев. сільськогосподарська діяльність). — Треба купить то сього, то того для господарства (І. Словник синонімів української мови
  4. хазяйнування — ХАЗЯЙНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. хазяйнува́ти. — Ну так ото, кажу, як відрізав собі князь земельки,— почав хазяйнувати. А тоді яке хазяйнування було? Насамперед заселити (Хотк. Словник української мови в 11 томах
  5. хазяйнування — Хазяйнування, -ня с. Хозяйничаніе. Словник української мови Грінченка