халабудистий
ХАЛАБУ́ДИСТИЙ, а, е, розм. Який не прилягає до чого-небудь, здіймається халабудою.
Біля хліва, оточений бандитами, порається з самогонним кубом Про-кіп-зять, якийсь розгублений, розкошланий, схожий у своїй халабудистій сорочці на сердиту квочку, що її щойно зігнали з гнізда (Гончар, II, 1959, 255).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- халабудистий — халабу́дистий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- халабудистий — ХАЛАБУ́ДИСТИЙ, а, е, розм. Який не прилягає до чого-небудь, здіймається халабудою. Біля хліва, оточений бандитами, порається з самогонним кубом Прокіп-зять, якийсь розгублений, розкошланий, схожий у своїй халабудистій сорочці на сердиту квочку, що її щойно зігнали з гнізда (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- халабудистий — -а, -е, розм. Який не прилягає до чого-небудь, здіймається халабудою. Великий тлумачний словник сучасної мови