халдеї
ХАЛДЕ́Ї, їв, мн. (одн. халде́й, я, ч.; халде́йка, и, ж.).
1. Семітське плем’я, яке наприкінці II тисячоліття до н. е. заселяло узбережжя Персидської затоки.
Любить він такі ночі безвечірні, і цю тишу, і якусь таємничість, гармонію у всій природі, їх, певне, любили споглядати мудреці — і халдеї, і еллінки (Гончар, Тронка, 1963, 20).
2. Виряджені у східний одяг персонажі із старовинних релігійних обрядових вистав.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- халдеї — ХАЛДЕ́Ї, їв, мн. (одн. халде́й, я, ч.; халде́йка, и, ж.). 1. Семітське плем'я, яке наприкінці II тисячоліття до н. е. заселяло узбережжя Персидської затоки. Словник української мови у 20 томах
- халдеї — -їв, мн. (одн. халдей, -я, ч.; халдейка, -и, ж.). 1》 Семітське плем'я, яке наприкінці 2 тис. до н. е. заселяло узбережжя Перської затоки. 2》 Виряджені у східний одяг персонажі зі старовинних релігійних обрядових вистав. Великий тлумачний словник сучасної мови