халупа

ХАЛУ́ПА, и, ж. Невелика убога житлова будівля; злиденна хата.

Замість якоїсь прохацької халупи або землянки вона несподівано опинилась в чистому житлі (Н.-Лев., IV, 1956, 308);

На другий день, коло полудня, набігли на циганську халупу турецькі жовніри, зробили трус, познаходили в плавнях якесь манаття й пов’язали всіх, хто був у хаті, навіть слабого Гіцу (Коцюб., І, 1955, 377);

Прийду з маєтку, де я біля панських коней став, украй стомлений, ляжу в своїй халупі, а сон мене не бере (Мур., Бук. повість, 1959, 6);

Лаврін добре влаштувався в давно покинутій мисливській халупі (Донч., III, 1956, 123);

// Невелика занедбана господарська будівля або виробниче приміщення.

На місці напівкустарних цехів і старих халуп, де випускалося дрібне устаткування для цукрових і виноробних заводів, виросли величезні виробничі корпуси (Наука.., 2, 1960, 25).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. халупа — (невелика убога хатка) халупчина, (запущена) халабуда, хижа, діал.: буда, цюпа, бурдей. Словник синонімів Полюги
  2. халупа — халу́па іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. халупа — Хатина, хижа, халабуда; халуп чина, халупка. Словник синонімів Караванського
  4. халупа — див. дім; прибудова; халабуда Словник синонімів Вусика
  5. халупа — ХАЛУ́ПА, и, ж. Невелика убога житлова будівля; злиденна хата. Замість якоїсь прохацької халупи або землянки вона несподівано опинилась в чистому житлі (І. Словник української мови у 20 томах
  6. халупа — И, ж. Квартира, житло. У тебе немає знайомих, які здають квартири? Мені терміново треба знайти якусь халупу. Словник сучасного українського сленгу
  7. халупа — -и, ж. Невелика убога житлова будівля; злиденна хата. || Невелика занедбана господарська будівля або виробниче приміщення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. халупа — ЖИТЛО́ (приміщення, призначене для життя людей), ОСЕ́ЛЯ, ПОМЕ́ШКАННЯ, ДІМ, ДОМІ́ВКА, ХА́ТА, ПОРІ́Г (перев. з означ.), ГОСПО́ДА, ЛІ́ГВИЩЕ розм., ДО́МА розм., МЕ́ШКАННЯ діал., ЖИТВО́ діал., СЕЛИ́ТЬБА заст.; ХАТИ́НА (перев. невелике, убоге); НОРА́ зневажл. Словник синонімів української мови
  9. халупа — Халу́па, -пи; -лу́пи, -лу́п Правописний словник Голоскевича (1929 р.)