1. Словник української мови в 11 томах

халупниця

ХАЛУ́ПНИЦЯ, і, ж., іст. Жін. до халу́пник.

Кострубиха були халупниця і справді не мала при чім держати парубка дома і була б мусила віддати його в службу (Фр., III. 1950, 266).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. халупниця — халу́пниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. халупниця — ХАЛУ́ПНИЦЯ, і, ж., іст. Жін. до халу́пник. Кострубиха була халупниця і справді не мала при чім держати парубка дома і була б мусила віддати його в службу (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. халупниця — -і, іст. Жін. до халупник. Великий тлумачний словник сучасної мови