1. Словник української мови в 11 томах

хапаний

ХА́ПАНИЙ, а, е, розм.

1. Привласнений таємно; крадений.

[Даша:] Перстень! Та який же хороший! Де ти дістав його? [Xома:] Е, довго розказувать! Носи та мене згадуй! [Даша:] Та ну його! Може, який хапаний… (Мам., Тв., 1962, 388);

// у знач. ім. ха́пане, ного, с. Чужі речі, привласнені таємно.

Лучче [краще] в латанім, ніж в хапанім (Укр.. присл.., 1955, 212).

2. Який робиться наспіх, швидко; поспішний.

— Щось трохи швидко він оце сватається.. Трохи хапане його сватання (Н.-Лев., V, 1966, 299).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хапаний — ха́паний прикметник крадений; який робиться наспіх розм. Орфографічний словник української мови
  2. хапаний — ХА́ПАНИЙ, а, е, розм. 1. Привласнений таємно; крадений. [Даша:] Перстень! Та який же хороший! Де ти дістав його? [Хома:] Е, довго розказувать! Носи та мене згадуй! [Даша:] Та ну його! Може, який хапаний... (Я. Мамонтов); // у знач. ім. ха́пане, ного... Словник української мови у 20 томах
  3. хапаний — -а, -е, розм. 1》 Привласнений таємно; крадений. || у знач. ім. хапане, -ного, с. Чужі речі, привласнені таємно. 2》 Який робиться наспіх, швидко; поспішний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хапаний — ПОСПІ́ШНИЙ (зроблений, виконаний надто швидко, без належної підготовки, недостатньо обґрунтований тощо), ПОСПІ́ШЛИВИЙ, ПОКВА́ПЛИВИЙ, ПОКВА́ПНИЙ, СКВА́ПНИЙ, СКВАПЛИ́ВИЙ, КВАПНИЙ, КВАПЛИВИЙ, ПОХА́ПЛИВИЙ, ХАПЛИ́ВИЙ, ХА́ПАНИЙ розм., ГАРЯЧКО́ВИЙ розм. Словник синонімів української мови
  5. хапаний — Ха́паний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. хапаний — Хапаний, -а, -е Краденый. Хоч латане, аби не хапане. Ном. № 9685. Віддай, каже жінка, на церкву отой хрест, може він хапаний. Лебед. у. Словник української мови Грінченка