хапанина
ХАПАНИ́НА, и, ж., розм.
1. Захоплення, привласнення чого-небудь; хабарництво.
Час чиновного царювання, хапанини та гніту минав, в народі все дужче та дужче почувалося нарікання на недоладне життя (Мирний, III, 1954, 185).
2. Поспішність, поспіх.
[Діброва:] Сьогодня [сьогодні] зовсім невдало грав [Юрко] на скрипці: хапанина якась, а не грання, неспокій, раптовість… (Кроп., III, 1959, 59);
Слуги та джури вже ледве дихали від хапанини, але, сповняючи пана свого накази, квапились дужче та дужче (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 24);
Полковник Уніховський спішно перекидав війська з варшавських на бобруйські ворота. Хапанина наганяла жах на жовнірів, сіяла безладдя й колотнечу в тісних вулицях міста (Ле, Наливайко, 1957, 277).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хапанина — хапани́на іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- хапанина — див. ПОСПІХ; ЖМ. хабарництво, здирство; хапання, хапатня. Словник синонімів Караванського
- хапанина — див. метушня Словник синонімів Вусика
- хапанина — ХАПАНИ́НА, и, ж., розм. 1. Захоплювання, привласнювання чого-небудь; хабарництво. Час чиновного царювання, хапанини та гніту минав, в народі все дужче та дужче почувалося нарікання на недоладне життя (Панас Мирний); Нема правди в світі... Словник української мови у 20 томах
- хапанина — -и, ж., розм. 1》 Захоплення, привласнення чого-небудь; хабарництво. 2》 Поспішність, поспіх. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хапанина — ПО́СПІХ (поспішні дії; стан, настрій людини, яка поспішає), СПІХ розм., СПІ́ШКА розм., ХАПАНИ́НА розм., ХАПАТНЯ́ розм., ПО́КВАП діал. Без зайвого поспіху, розважно давав Богун свої накази (Я. Словник синонімів української мови
- хапанина — Хапани́на, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хапанина — Хапанина, -ни ж. 1) Хватанье, расхватыванье. 2) Взяточничество постоянное. 3) Спѣшка, торопливость. Словник української мови Грінченка