хапанина

ПО́СПІХ (поспішні дії; стан, настрій людини, яка поспішає), СПІХ розм., СПІ́ШКА розм., ХАПАНИ́НА розм., ХАПАТНЯ́ розм., ПО́КВАП діал. Без зайвого поспіху, розважно давав Богун свої накази (Я. Качура); Зостануться з нами охочі, А решта, без спіху, нехай по черзі За плесом зника в кучерявій лозі (М. Старицький); — Не тоді хортів годувати, як на охоту вже йти!.. По паузі: — А можна було без спішки, без гарячки (А. Головко); — А ти не хапайсь. Хапанина в однім тільки ділі потрібна. Сам знаєш у якому: бліх ловити (А. Головко); Хапатню таку зробили, що духом забрали всю солому (Словник Б. Грінченка); — Ой, та як же не бігти, — з поквапу навіть не зачиняла Мокрина хати (П. Козланюк).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хапанина — хапани́на іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. хапанина — див. ПОСПІХ; ЖМ. хабарництво, здирство; хапання, хапатня. Словник синонімів Караванського
  3. хапанина — див. метушня Словник синонімів Вусика
  4. хапанина — ХАПАНИ́НА, и, ж., розм. 1. Захоплювання, привласнювання чого-небудь; хабарництво. Час чиновного царювання, хапанини та гніту минав, в народі все дужче та дужче почувалося нарікання на недоладне життя (Панас Мирний); Нема правди в світі... Словник української мови у 20 томах
  5. хапанина — -и, ж., розм. 1》 Захоплення, привласнення чого-небудь; хабарництво. 2》 Поспішність, поспіх. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. хапанина — Хапани́на, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. хапанина — ХАПАНИ́НА, и, ж., розм. 1. Захоплення, привласнення чого-небудь; хабарництво. Час чиновного царювання, хапанини та гніту минав, в народі все дужче та дужче почувалося нарікання на недоладне життя (Мирний, III, 1954, 185). 2. Поспішність, поспіх. Словник української мови в 11 томах
  8. хапанина — Хапанина, -ни ж. 1) Хватанье, расхватыванье. 2) Взяточничество постоянное. 3) Спѣшка, торопливость. Словник української мови Грінченка