1. Словник української мови в 11 томах

характерологічний

ХАРАКТЕРОЛОГІ́ЧНИЙ, а, е. Своєрідний, специфічний.

Вже написано кілька монографій і статей, в яких ідеться про характерологічні прикмети стилю митця [О. Довженка], дається грунтовний аналіз та ідейно-естетична оцінка як окремих його творів, так і всього його набутку в українській радянській літературі й кіно (Вітч., 9, 1969, 162).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. характерологічний — характерологі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. характерологічний — ХАРАКТЕРОЛОГІ́ЧНИЙ, а, е. Своєрідний, специфічний. Вже написано кілька монографій і статей, в яких ідеться про характерологічні прикмети стилю... Словник української мови у 20 томах
  3. характерологічний — -а, -е. Своєрідний, специфічний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. характерологічний — ХАРАКТЕ́РНИЙ (який становить відмітну особливість певної особи, певного предмета, явища і т. ін.), СПЕЦИФІ́ЧНИЙ, ОСОБЛИ́ВИЙ, СВОЄРІ́ДНИЙ, ХАРАКТЕРОЛОГІ́ЧНИЙ. Десь ляснув характерний звук курка з гвинтівки (І. Словник синонімів української мови