хараман
ХАРАМА́Н, а, ч., діал.
1. Обман; вигадка.
♦ Гну́ти (загну́ти) харама́на кому — вигадувати що-небудь; дурити, обманювати когось.
Аж ту [тут] пан…— Так і так, панове громада, важна справа.. я тепер такий самий хлоп, як і ви. Знаєте, цісар порівняв нас усіх, тепер нема вже панів…— Ну, просто сказавши, почав нам гнути харамана (Фр., II, 1950, 46);
— Розуміється, ви не хочете виявити мені добровільно всю правду, хочете загнути мені харамана і в душі смієтеся з мене (Фр., III, 1950, 236);
Крути́ти (закрути́ти) харама́на кому — обманювати кого-небудь.
[Петро:] Крутили вони людям націоналістичного харамана довгі роки, але тепер уже кінець їх пісеньці (Козл., Щури.., 1956, 281).
2. Обманщик.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хараман — харама́н іменник чоловічого роду обман; вигадка діал. Орфографічний словник української мови
- хараман — див. брехливий; вигадка Словник синонімів Вусика
- хараман — ХАРАМА́Н, а, ч., розм. 1. Обман; вигадка. 2. Обманник, ошуканець. Словник української мови у 20 томах
- хараман — -а, ч., зах. 1》 Обман; вигадка. 2》 Обманщик. Гнути харамани — дурити, ошукувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хараман — ВИ́ГАДКА (те, що створене в уяві, чого немає й не було в дійсності), ВИ́ДУМКА, ВИ́ГАД рідше, ВИ́МИСЕЛ, ВИ́ТІВКА, ФАНТА́ЗІЯ, ФАНТА́СТИКА, НЕБИЛИ́ЦЯ, НЕБУВА́ЛЬЩИНА, МУДРУВА́ННЯ, КОНЦЕ́ПТ зах., ПРИГА́ДКА рідко, ФАНТАСМАГО́РІЯ рідко, БА́ЙКА розм., БРЕ́ХНІ мн. Словник синонімів української мови
- хараман — Хараман, -на м. Обманщикъ. Вх. Зн. 76. ЕЗ. V. 151. гнути харамани. Дурачить. ЕЗ. V. 151. Словник української мови Грінченка