хатиночка
ХАТИ́НОЧКА, и, ж. Пестл. до хати́нка.
Не називаю її раєм, Тії хатиночки у гаї Над чистим ставом край села (Шевч., II, 1963, 252);
Якраз навпроти їхнього будинку стояла стара хатиночка (Вишня, II, 1956, 319);
Хатиночка, як чашечка: невеличка, чиста, ясна, весела (Мирний, І, 1949, 339).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хатиночка — хати́ночка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- хатиночка — див. дім Словник синонімів Вусика
- хатиночка — ХАТИ́НОЧКА, и, ж. Пестл. до хати́нка. Не називаю її раєм, Тії хатиночки у гаї Над чистим ставом край села (Т. Шевченко); Якраз навпроти їхнього будинку стояла стара хатиночка (Остап Вишня); Хатиночка, як чашечка: невеличка, чиста, ясна, весела (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
- хатиночка — -и, ж. Пестл. до хатинка. Великий тлумачний словник сучасної мови