ха-ха

ХА-ХА́, ХА-ХА-ХА́, виг. Звуки, якими передається голосний сміх, регіт.

[Ярина (раптом сміється):] Ха-ха-ха! [Гаптін:] Чого ти? (Л. Укр., III, 1952, 717);

— Ха-ха-ха,— низько сміється отець Миколай, і його кругла голова і пухкі, схрещені на грудях руки драглистим тремтінням доповнюють сміх (Стельмах, І, 1962, 268);

// у знач. ім., невідм., с. Голосний сміх.

Від Михасевого жарту хлопці та дівчата вибухнули розкотистим ха-ха-ха… (Чорн., Визвол. земля, 1959, 82).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ха-ха — ха-ха́ вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. ха-ха — див. сміх Словник синонімів Вусика
  3. ха-ха — ХА-ХА́, ХА-ХА-ХА́, виг. Звуки, якими передається голосний сміх, регіт. [Ярина (раптом сміється):] Ха-ха-ха! [Гаптін:] Чого ти? (Леся Українка); – Ха-ха-ха, – низько сміється отець Миколай, і його кругла голова і пухкі... Словник української мови у 20 томах
  4. ха-ха — ха-ха-ха, виг. Звуки, якими передається голосний сміх, регіт. || у знач. ім., невідм., с. Голосний сміх. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ха-ха — Ха-ха! меж., выражающее смѣхъ. Ха-ха-ха-ха! — Чорт, панове, літанню співає. Шевч. 137. Словник української мови Грінченка