1. Словник української мови в 11 томах

хвойда

ХВО́ЙДА, и, ч. і ж., зневажл. Неохайна, нечепурна людина; нечепура.

*У порівн. — Скажіть, будьте ласкаві, що воно за людина ота Ладковська? Неначе й гарно й чепурно вбрана, але дуже вже нечепурно задрипана, ніби якась хвойда (Н.-Лев.. VIII, 1967, 341);

// Уживається як лайливе слово.

[Василь:] Геть, хвойдо, з моєї хати! (Кроп., II, 1958, 178);

Тепер вже годі було плекати надію на поміч від гетьмана Потоцького. Він сам, пся крев, хвойда і старий балакун, після уманської поразки зализував рани, як той пес побитий (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 411).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хвойда — хво́йда іменник чоловічого або жіночого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. хвойда — див. неохайний; повія Словник синонімів Вусика
  3. хвойда — ХВО́ЙДА, и, ч. і ж., зневажл., лайл. 1. Неохайна, нечепурна людина; нечепура. * У порівн. – Скажіть, будьте ласкаві, що воно за людина ота Ладковська? Неначе й гарно й чепурно вбрана, але дуже вже нечепурно задрипана, ніби якась хвойда (І. Словник української мови у 20 томах
  4. хвойда — -и, ч. і ж., зневажл. Неохайна, нечепурна людина; нечепура. || Уживається як лайливе слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хвойда — НЕЧЕПУРУ́ХА розм. (неохайна жінка), НЕТІПА́ХА зневажл., лайл., НЕТІ́ПАНКА зневажл., лайл., НЕХЛЮ́Я зневажл., лайл.; ЗАДРИ́ПАНКА зневажл., лайл., ХВО́ЙДА зневажл., лайл. (у догляді за собою, в одязі тощо). Словник синонімів української мови