1. Словник української мови в 11 томах

хвойдина

ХВОЙДИ́НА, и, ж., діал. Лозина.

Заходився [Василь] вирізувати з куща тоненькі хвойдини — хотів возика плести (Гр., І, 1963, 295);

Щойно хто-небудь з солдатів підводив голову, щоб розправити спину й перепочити, унтер зараз же ляскав хвойдиною по лутці і на всю майстерню гукав: — Ей, що там байдикуєш? Я тобі!.. (Добр., Ол. солдатики, 1961, 132).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хвойдина — див. палиця Словник синонімів Вусика
  2. хвойдина — ХВОЙДИ́НА, и, ж., розм. Лозина; хворостина. Заходився [Василь] вирізувати з куща тоненькі хвойдини – хотів возика плести (Б. Грінченко); Щойно хто-небудь з солдатів підводив голову, щоб розправити спину й перепочити... Словник української мови у 20 томах
  3. хвойдина — -и, ж., діал. Лозина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хвойдина — Хвойди́на, -ни ж. Прутъ, хворостина. Шейк. Словник української мови Грінченка