хвостизм
ХВОСТИ́ЗМ, у, ч. Опортуністична ідеологія й тактика, яка призводить до звуження революційних завдань робітничого класу, до зниження його політичних і економічних вимог до рівня свідомості відсталих мас.
Викриваючи хвостизм «економістів» в організаційних питаннях, Ленін розробив план організаційної побудови партії (Біогр. Леніна, 1955, 52);
// Нездатність очолити рух мас, страх перед новим; перебування в хвості подій.
Бути завжди в гущі народу — такою є владна вимога життя. В той же час не можна допускати будь-якого хвостизму, пристосування до відсталих настроїв (Ком. Укр., 11, 1966, 9).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me