1. Словник української мови в 11 томах

хекати

ХЕ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм.

1. Те саме, що ха́кати 1.

Ідучи, він знай поглядав на чоботи, мов довідувався, чи цілі ще; хекав, спльовував… (Мирний, III, 1954, 71);

Тітка, кваплячись і хекаючи, не йшла, а, власне, бігла просто назустріч їй уздовж вузенької зацементованої стрічки поколупаного, у глибоких вибоїнах перону (Коз., Листи.., 1967, 56);

Альоша реготався, соваючи йому ковбасу. Султан, оскаливши рота, хекав, знеможений цим випробуванням його собачого терпіння (Мик., II, 1957, 255).

2. Видавати звук «хе».

— Х-хе!..— хекнув Чіпка, не то усміхаючись, не то дивуючись.— Чого ти хекаєш? (Мирний, III, 1954, 152).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хекати — хе́кати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. хекати — ХЕ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. Те саме, що ха́кати 1. Ідучи, він знай поглядав на чоботи, мов довідувався, чи цілі ще; хекав, спльовував... Словник української мови у 20 томах
  3. хекати — -аю, -аєш, недок., розм. 1》 Те саме, що хакати 1). 2》 Видавати звук "хе". Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хекати — ДИ́ХАТИ (робити вдихи і видихи), ВІДДИХА́ТИ (ВІДДИ́ХУВАТИ рідше), ЗВО́ДИТИ ДУХ розм., ТХНУ́ТИ заст.; ХАПА́ТИ ПОВІ́ТРЯ (жадібно); СА́ПАТИ (важко, із свистом); ХЛИ́ПАТИ (важко, голосно); ХА́КАТИ розм., ХЕ́КАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. хекати — Хе́кати, -каю, -каєш, -кає Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. хекати — Хе́кати, -каю, -єш гл. = хакати. Як літом собака хекає, виваливши язик, то то, кажуть, він приказує: «на ката хата, на ката хата». Ном. № 10288. Словник української мови Грінченка