1. Словник української мови в 11 томах

хекнути

ХЕ́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до хе́кати 2.

— А як би так, щоб їх [грошей] зовсім не було?.. — Хе! — хекнув Яків: — А чи гірше б воно було? чи краще? Як ти скажеш, Бороше? (Мирний, І, 1954, 277);

— Гех,— хекнув Хома, розмахуючись з-за плеча. Сокира впилася в дерево (Гончар, III, 1959, 226);

Соя помовчав, зважуючи, чи переконливі його слова, ударив кілька разів кайлом у землю, відвалив брилу грунту і, хекнувши, розбив її на дрібні шматочки (Ткач, Плем’я.., 1961, 49);

Іван хекнув, засміявся (Стельмах, II, 1962, 235);

// безос.

Ніздрі Петру зарухались, він потяг у легені повітря, видихнув, аж хекнуло, наче ковальський міх (Чаб., Балкан. весна, 1960, 8).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хекнути — хе́кнути дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. хекнути — див. трощити Словник синонімів Вусика
  3. хекнути — ХЕ́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до хе́кати 2. А як би так, щоб їх [грошей] зовсім не було?.. – Хе! – хекнув Яків: – А чи гірше б воно було? чи краще? Як ти скажеш, Бороше? (Панас Мирний); – Гех, – хекнув Хома, розмахуючись з-за плеча. Словник української мови у 20 томах
  4. хекнути — -ну, -неш, док., розм. Однокр. до хекати 2). || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хекнути — ДИ́ХАТИ (робити вдихи і видихи), ВІДДИХА́ТИ (ВІДДИ́ХУВАТИ рідше), ЗВО́ДИТИ ДУХ розм., ТХНУ́ТИ заст.; ХАПА́ТИ ПОВІ́ТРЯ (жадібно); СА́ПАТИ (важко, із свистом); ХЛИ́ПАТИ (важко, голосно); ХА́КАТИ розм., ХЕ́КАТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. хекнути — Хекнути, -ну, -неш гл. Вскрикнуть съ звукомъ хе, хек — при ударѣ, напр. Я, каже, добре йому дав, він аж хекнув. Новомоск. у. Словник української мови Грінченка