хилитання
ХИЛИТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. хилита́ти і хилита́тися.
Мій погляд чомусь чіпляється за білу блискучу ложку, що й досі хилитається в тарілці, ніби чуючи в тому хилитанні інерцію мого гніву (Кол., На фронті.., 1959, 162);
Крізь легенькі газові фіранки і чисто вимиті шиби вона бачила за другим вікном хилитання жіночої постаті (Досв., Вибр., 1959, 231).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хилитання — хилита́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- хилитання — ХИЛИТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. хилита́ти і хилита́тися. Мій погляд чомусь чіпляється за білу блискучу ложку, що й досі хилитається в тарілці, ніби чуючи в тому хилитанні інерцію мого гніву (П. Словник української мови у 20 томах
- хилитання — -я, с. Дія за знач. хилитати і хилитатися. Великий тлумачний словник сучасної мови