1. Словник української мови в 11 томах

химерити

ХИМЕ́РИТИ, рю, риш, недок., розм.

1. Те саме, що вига́дувати¹ 1.

[Старшина первий:] Ох, старі голови та розумні; химерять-химерять, та й зроблять з лемеша швайку (Шевч., І, 1963, 95);

— Добре було б дати сюди підбори, передок і закоти з малинової шкіри,— химерив Омелько, розглядаючи замшу (Тулуб, Людолови, І, 1957, 120);

*Образно. Прокопчук — шапка на потилиці, шинеля розстебнута, лупаті очі так і виграють, так і химерять, щоб що-небудь збрехати — цілу дорогу теревенить, одне кінчає, друге починає (Тют., Вир, 1964, 356).

2. Те саме, що вередува́ти.

— Не знаю, чи то на зубки, чи що, але дитина чогось химерить сьогодні (Вільде, III, 1968, 321).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. химерити — химе́рити дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. химерити — ВЕРЕДУВАТИ, ВИГАДУВАТИ, дуріти, чудотворити, лихотворити, химерувати Словник синонімів Караванського
  3. химерити — див. вередувати; думати; мріяти; фантазувати Словник синонімів Вусика
  4. химерити — ХИМЕ́РИТИ, рю, риш, недок., розм. 1. Те саме, що вига́дувати¹. [Старшина первий:] Ох, старі голови та розумні; химерять-химерять, та й зроблять з лемеша швайку (Т. Словник української мови у 20 томах
  5. химерити — -рю, -риш, недок., розм. 1》 Те саме, що вигадувати I 1). 2》 Те саме, що вередувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. химерити — ВЕРЕДУВА́ТИ (поводити себе капризно, виявляти примхи), КАПРИЗУВА́ТИ, ВИГА́ДУВАТИ, ПЕРЕБИРА́ТИ, ГЕ́ДЗАТИСЯ розм., ГЕ́ДЗКАТИСЯ розм., КОВЕРЗУВА́ТИ (КАВЕРЗУВА́ТИ) розм., КОМИ́ЗИТИСЯ розм., МАРУ́ДИТИ розм., ВИТРЕБЕ́НЬКУВАТИ розм., ПЕРЕБЕ́НДЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. химерити — Химерити, -рю, -риш гл. 1) = химерувати. Ох старі голови та розумні: химерять, химерять, та й зроблять з лемеша швайку. Шевч. 152. 2) Фантазировать, мечтать. Ох, коли б!... Та що! про се шкода химерити. К. Дз. 142. Словник української мови Грінченка